Фото: Wikimedia Commons, суспільне надбання

Tantau · 1988

Barkarole

Баркароле

Група Чайно-гібридна вона ж Taboo та Grand Château

Аромат помірний, фруктовий

TANelorak · також Taboo та Grand Château · один із найтемніших садових червоних із чорнильним краєм пелюстки; добре тримає колір і не боїться дощу

Колір

Темно-
червоний

оксамит із чорнильним краєм і темнішим жилкуванням

Архітектоніка квітки

26–40

пелюсток · високий центр, ~12 см

Габітус куща

100 × 60

см · прямостоячий, майже без шипів

Особливість

Стійка
до дощу

рідкість серед темних сортів; тримає форму

Зимостійкість та клімат

До −23 °C

кліматичні зони 6b–9b · легке укриття на півночі

Дія сонця

Півтінь

ранкове сонце й затінок опівдні — щоб край не підпалювався

Стійкість до хвороб

4 / 5

стійка до плямистості; вразлива до борошн. роси

Архітектоніка квітки

Форма бутона: класичний видовжений, майже чорний на краях
Розкрита квітка: високий центр чайно-гібридного типу; велика, ~12 см
Центр: щільно закручений, елегантний
Колір: темно-червоний оксамит із чорнильним налетом на краях і темнішим жилкуванням
Махровість: повна, 26–40 пелюсток
Посадка квітки: переважно поодиноко на міцному стеблі
Цвітіння: повторне, хвилями від червня до осені
Аромат: помірний — легкий фруктовий
Особливе: стійка до дощу — тримає форму навіть у негоду, що для темних сортів рідкість

Габітус куща

Силует: прямостоячий, стрункий
Розгалуження: помірне, вертикальне
Пагони: міцні, прямі, майже без шипів
Наявність шипів / колючок: без колючок мало середньо багато дуже багато
Майже гладкі пагони — приємно зрізати.
Габарити: 90–170 см висоти × 60 см ширини
Опора: Не потребує опори — кущ самостійний (опора потрібна лише плетистим сортам)
Листя: темно-зелене, глянцеве
Стійкість: добра до чорної плямистості; вразлива до борошнистої роси
Варіації сорту: та сама троянда продається як Taboo (США) і Grand Château

Кольорова та структурна схема

Як Barkarole поєднується із сусідами-трояндами та багаторічниками-компаньйонами за кольором і стилем. Натисніть на сусіда-троянду — відкриється її картка. Ліворуч — троянди-сусіди; праворуч — багаторічники, що відтіняють кущ.

Героїня

Barkarole

темно-червоний

Сусіди-троянди

Black Magic темно-червоний

Papa Meilland оксамит-червон.

Oklahoma темно-червоний

Augusta Luise кремовий контр.

Багаторічники-компаньйони

чистець шерстистий сріблястий

шавлія Caradonna фіолетовий

котяча м'ята лавандово-син.

гіпсофіла біла хмара

Сусіди-троянди

Оксамитові темно-червоні поруч і один світлий сорт для контрасту:

Black Magic Papa Meilland Oklahoma Augusta Luise

Багаторічники-компаньйони

Срібло й фіолет підкреслюють оксамитову глибину квітки:

чистець шерстистий шавлія Caradonna котяча м'ята гіпсофіла

Контрастні акценти

Світле й сріблясте оточення, щоб темний оксамит не «зникав»:

срібляста артемізія перовскія білі флокси

У ландшафті

Де сажати: зрізний куточок (майже без шипів — приємно зрізати), темний акцент міксбордера, парадна група біля світлого тла.

Світло: ранкове сонце й затінок від полуденної спеки. На пекучому сонці чорнильний край пелюстки підпалюється, тому найкрасивіша в мереживній півтіні та в прохолодну пору.

Догляд: полив під корінь, весняна обрізка, профілактика борошнистої роси у вологе літо.

Походження назви · факт

Назва: Barkarole (баркарола) — наспівна пісня венеційських гондольєрів; ім'я передає плавну, «музичну» елегантність квітки.

Селекція: Hans Jürgen Evers для Rosen Tantau (Німеччина), 1988 рік; патентний код TANelorak.

Одна троянда — три імені: той самий сорт продається як Taboo (у США) і Grand Château. Якщо десь зустрінете ці назви — це та сама Barkarole.